- убирати
- 1. kiymek, kiyindirmek (одягнути)2. süslendirmek, donatmaq (прикрашати)
Українсько-турецький словник. 2009.
убирати
Look at other dictionaries:
убирати — I (вбира/ти), а/ю, а/єш, недок., убра/ти (вбра/ти), уберу/, убере/ш, док., перех. 1) Одягати кого небудь (рідко щось) взагалі або певним чином (відповідно до якоїсь події, якогось свята і т. ін.). || Одягати гарно, наряджати. || Забезпечувати… … Український тлумачний словник
убирати — I = вбирати, увібрати, ввібрати (утягати в себе рідину, газ, поживні речовини тощо), у[в]смоктувати, у[в]смоктати, у[в]сотувати, у[в]сотати, поглинати, поглинути, аб[д]сорбувати, у[в]сисати, у[в]віссати Пор. насичуватися 1) II … Словник синонімів української мови
убирати — 1 дієслово недоконаного виду одягати кого небудь убирати 2 дієслово недоконаного виду збирати врожай розм. убирати 3 дієслово недоконаного виду втягати щось усередину, насичуватися чим небудь … Орфографічний словник української мови
смоктати — смокчу/, смо/кчеш, недок., перех. і без додатка. 1) Рухами губ і язика втягувати в рот з чого небудь якусь рідку масу, рідину і т. ін. || Втягувати молоко матері в рот із сосків грудей, вимені; годуватися материнським молоком. || розм. Повільно… … Український тлумачний словник
убирання — I (вбира/ння), я, с. 1) Дія за знач. убирати I 1 3) і убиратися I 1). 2) Одяг. II (вбира/ння), я, с., розм. Дія за знач. убирати II. III див … Український тлумачний словник
убрати — I див. убирати I. II див. убирати II. III див. вбирати I … Український тлумачний словник
вбирати — I див. убирати I II див. убирати II … Словник синонімів української мови
насичуватися — 1) = насититися (чим убирати в себе у значній кількості рідину, пару, запах тощо), просякати, просяк(ну)ти, просочуватися, просочитися, набиратися, набратися (чого й чим), пройматися, пройнятися, у[в]пиватися, у[в]питися; підходити, підійти… … Словник синонімів української мови
Вера Молчальница — Посмертный портрет Веры Молчальницы единственное сохранившее … Википедия
вбирати — I (убира/ти), а/ю, а/єш, недок., ввібра/ти (увібра/ти) і вбра/ти (убра/ти), вберу/, вбере/ш, док., перех. 1) Втягати щось усередину, насичуватися чим небудь. || перен. Пом якшувати, притишувати звук (про ворсисту, пухнату поверхню). Вбирати… … Український тлумачний словник
закосичувати — ую, уєш, недок., закоси/чити, чу, чиш, док., перех. Прикрашати, убирати волосся або головний убір квітами, стрічками і т. ін.; заквітчувати … Український тлумачний словник
